• Новини українською 4months ago

    Санкції ще не змусили Путіна змінити свою політику, їх треба посилювати – Басараб
    Як Україна планує стягнути з Росії збитки за агресію? Наскільки західні санкції впливають на політику Росії? Яка країна може стати наступною жертвою російської експансіоністської політики?
    Про це та багато іншого говоримо з українським політологом Михайлом Басарабом.


    – Президент України Петро Порошенко звернувся до Кабінету міністрів із проханням створити міжвідомчий координаційний орган, що займеться стягненням із Росії збитків «за руйнування Криму і Донбасу». Створення цього органу передбачено «реінтеграційним законом», ухваленим у січні. Про це йдеться в повідомленні на офіційній Facebook-сторінці українського президента. Чим займатиметься цей міжвідомчий орган?
    – Реінтеграційний закон визнає факт збройної агресії не тільки на території Криму, але і на Донбасі. Ми пам'ятаємо, що досить довго тривала дискусія про те, що Крим у нас визнавався окупованою територією, а Донбас ні. Це була гра Путіна – розвести ці два питання і дати їм різну трактовку. Цей закон важливий тим, що дає підставу для формування міжвідомчого органу, який повинен зайнятися питанням узагальнення обсягів і видів збитків, які понесла Україна внаслідок збройної агресії, внаслідок окупації Криму й Донбасу. Це важлива основа для подачі в перспективі позову до Росії. До речі, Радянський Союз почав готувати свою претензію до гітлерівської Німеччини 1942 року. До перемоги було ще дуже і дуже далеко, тобто це було далекоглядне рішення. Тому що на момент закінчення війни у країн переможниць могло не бути підраховано цих збитків.
    – Євросоюз наклав санкції щодо шести компаній, які брали участь у будівництві мосту через Керченську протоку. Відповідне рішення було опубліковане в офіційному журналі ЄС. Для чого потрібні були ці додаткові санкції, якщо 18 липня санкції ЄС були продовжені ще на рік?
    Рішення про нові санкції показує, наскільки великий запас інерційного ходу західної бюрократії
    – Очевидно, щоб підкреслити незмінність позиції Європейського союзу. Ми бачимо, що санкції щодо Росії не змусили Путіна змінити свою політику. На жаль, триває будівництво великих інфраструктурних проектів. Нові санкції – це важливий сигнал. Зараз у Євросоюзі є велика дискусія про доцільність санкцій, про те, що, можливо, треба повертатися до звичайних взаємин із Росією. Однак рішення про нові санкції показує, наскільки великий запас інерційного ходу західної бюрократії. Вони довго обговорюють рішення, але коли вони ухвалюються, то мають величезну інерційну силу.
    Керченський міст
    Керченський міст
    ​– На запровадження нових санкцій ЄС відреагувала Росія. Представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що запровадивши нові санкції через будівництво Кримського мосту, ЄС здійснює «підривну політику». А ось голова комітету з санаторно-курортного комплексу і туризму підконтрольного Росії кримського парламенту Олексій Черняк вважає, що санкції, навпаки, позитивно позначаться на економіці. А як буде насправді?
    – Практика – це критерій істини. Якщо ми подивимося на те, що маємо сьогодні, і на ретроспективу санкцій політики Заходу щодо Росії, можливо, можемо зробити висновок, що того санкційного пакету, який США і Європейський союз застосували до Росії, недостатньо для того, щоб вона згорнула свою агресивну політику – і не тільки щодо України, але й щодо ставлення до західних країн. Зрозуміло, що заходів недостатньо – санкційний тиск потрібно посилювати. З тими санкціями, що є, Росія справляється. Після тимчасового шоку Кремлю вдалося пом'якшити негативний ефект від санкцій у російській економіці. Крім того, ми повинні розуміти, що в Росії зовсім інша логіка фінансових пріоритетів: ця країна в останню чергу згорне фінансування експансіоністських проектів. Там насамперед уріжуть зарплату вчителям, ученим, бібліотекарям, працівникам музеїв або вихователям у дитячих садках, ніж зменшать фінансування Збройних сил Росії або інфраструктурних проектів, які мають політичне значення. Той же Керченський міст – це додатковий засіб для блокади Азовського моря, для перетворення його фактично на внутрішнє море Росії.
    – Часто порівнюють нинішні санкції з тими, під якими жив Радянський Союз. Але справа в тому, що Радянський Союз був країною не з ринковою економікою, і будь-яких бізнесів – європейських, американських – на території Радянського Союзу не було.
    Прозорість кордонів і проникнення російського бізнесу на Захід – це не тільки ослаблення Росії й монолітності російських еліт
    – Порівняння нинішньої й минулої ситуацій не зовсім коректне. З двох причин. Перш за все, ми повинні усвідомити, що раніше західний блок держав був більш монолітним. Існувала визначальна й беззастережна лідерська роль США – і була Європа, що орієнтувалася на США й розуміла, що ключ до власної безпеки – у Вашингтоні. Тобто не було конфліктів, дискусій про те, щоб ЄС миритися з Росією або покращувати відносини зі США. Сьогодні ж прозорість кордонів і проникнення російського бізнесу на Захід – це не тільки ослаблення Росії й монолітності російських еліт, це також ослаблення західних еліт. Ми бачимо зараз, як Захід залежить від російського капіталу, адже всі зароблені або вкрадені на території Росії гроші вивозяться на Захід, інвестуються в західну економіку, там купується нерухомість, купується бізнес. А західні країни зацікавлені в притоці цього капіталу. Така зацікавленість сформувала зовсім іншу ситуацію, зовсім інші відносини між західними країнами та сучасною Росією – в порівнянні з тим, якими вони були між Радянським Союзом і західним блоком. Раніше вони були жорстко конфронтаційними, а зараз існує багато взаємозалежностей.
    – Минулого тижня до Криму приїхало кілька політиків і бізнесменів із Чехії та Словаччини, які зустрічалися з підконтрольними Кремлю кримськими чиновниками. Ось ці приїзди до Криму –​ для кого вони? Для Європи?
    Ми розуміємо, що ці політики, відверто проросійські, є меншістю на Заході
    – Перш за все для Росії. На думку російських еліт, це спростовує думку, що Росія – держава-ізгой. Ось, мовляв, подивіться, до нас приїжджають європейські політики, і це означає, що Росія не втратила міжнародне визнання і що Європа налаштована відновити дружні відносини з Росією. Безумовно, бачимо також спробу порушити єдність західних еліт. Ми розуміємо, що ці політики, відверто проросійські, є меншістю на Заході. Але при цьому вони мають відповідні статуси і мандати, мають трибуну і можуть оголошувати певні заяви. Розрахунок на те, що їхні заяви породять сумніви в тому, чи варто продовжувати тиск на Росію, можливо, краще повернутися до колишніх дружніх стосунків. До речі, такі політики – це один із наслідків бізнесової взаємозалежності між Європою і Росією, коли після розвалу СРСР Росія отримала серйозні можливості для підкупу західних еліт, можливо, у вигляді якихось інвестицій. Багато фактів доведено, зокрема, фінансування Росією через Чехію французького «Національного фронту» і пані Ле Пен. Була свіжа інформація, що «засвітилися» 17 парламентарів, які отримали гонорар за участь в ефірі «Russia Today». Для Росії пріоритет – публічні агенти впливу як основні інструменти дестабілізації й агресії Росії на території України та європейських країн. Вони інвестують колосальні ресурси в так звані медіа, в агентів впливу, які повинні вносити хаос у політичну дискусію, створювати відповідну громадську базу для розширення «русского мира», для поширення позитивного ставлення до Росії на Заході.
    Організатор поїздки, депутат Національної ради Словаччини Петер Марчек (крайній праворуч). Ялта, 2 серпня 2018 року
    Організатор поїздки, депутат Національної ради Словаччини Петер Марчек (крайній праворуч). Ялта, 2 серпня 2018 року
    ​– Цей самий «русский мир» поширився вже і до Словаччини. І це помітив президент цієї країни. «Підстава так званого «європейського представництва» «Нічних вовків» у Словаччині одночасно є насмішкою над офіційною позицією Словацької республіки з анексії Криму й російської політики», – заявив 31 липня президент Словаччини Андрій Кіска. Як ви думаєте, Росія дійсно загрожує комусь ще в Європі?
    – Безумовно. Росія розгорнула серйозну географію свого впливу. Поки західні та українські еліти не зрозуміють, що основа національної безпеки – це блок гуманітарних питань, що національна безпека – це не тільки ракети, які літають, автомати, які стріляють, танки, які їздять, а це ЗМІ й агенти публічного впливу – це ключовий метод Росії для вторгнення на територію України і території західних держав. Тому що той, хто виграв бій за голови громадян, може бути спокійним: ракети з цього боку вже не полетять.
    Мітинг членів мотоклубу «Нічні вовки» біля посольства Росії в Братиславі. 27 липня 2018 року
    Мітинг членів мотоклубу «Нічні вовки» біля посольства Росії в Братиславі. 27 липня 2018 року

    post-img

    Leave a comment can only registered users.